Шляхи формування творчої особистості засобами мистецтва в процесі викладання інтегрованого курсу (курсовая)

  • Друк
Attachments:
Download this file (Shljahi_formuvannja.pptx)Презентация[ ]2226 kB
Download this file (Shljahi_formuvannja.docx)В формате MSWord[ ]50 kB

Шляхи формування творчої особистості засобами мистецтва в процесі викладання інтегрованого курсу «Художня культура»

 

 «Не убить, не разрушить, а раскрыть и развить личностно окрашенное восприятие ребенком искусства – наша цель».   

 

  1. Феномен творчостіта  його теоретичний аналіз.
  2. Творчий процес, його фазитаособливості.
  3. Поняття творчої особистості, ее суть та характерніриси.
  4. Методи формування творчоїособистостів учнів, технологія, мета і задачі.

 

Евристичні прийоми

 

Одним з головних завдань освітньої політики на сьогоднішній день є створення умов для досягнення нової якості освіти відповідно до актуальних і перспективних потреб сучасного життя. А це в першу чергу  - формування в кожному учневі творчої особи, креативного образу мисленні, формування ключових компетентностей школярів, у тому числі соціально – комунікативних компетенцій яких   найбільш зачекалися в  сучасному світі.

 

К.Д. Ушинський так визначав призначення вчителя: «Ось наше призначення: діятимемо для потомства. Як отці, віддамо себе праці і старанням, плідним для дітей наших. Зберемо невичерпні скарби, які хай використовують спадкоємці наші. Поставимо вимоги, вкажемо розумну мету, відкриємо засоби, розворушимо енергію – справи з'являться самі». Слова ці приголомшують глибиною і широтою погляду на педагогіку в цілому і на вчителя як на людину, здатну на повну самовіддачу. У цих словах про вчительську працю мова не як про службу, а як про служіння. Служіння поколінню.

 

Ці слова – програма для нас, сучасних педагогів, і особливо для вчителів-словесників, тому що призначення уроків літератури чи то світової, чи то української, кажучи словами відомого методиста М.А.Рибникової, - «розплющувати очі і окриляти свідомість».

 

Що для нас урок? Жонглювання всілякими термінами або довірча, зацікавлена розмова про найактуальніші проблеми, що стосуються нас? Для чого читаємо класику: для того, щоб продемонструвати, як ми уміємо розкласти художній текст на частини, або для того, щоб «пропустити» шедевр світової культури  не лише через розум, але і через серце?

 

Якими ми хочемо бачити дітей? Чому хочемо навчити їх? Що чекаємо від них: творчості, співтворчості або відтворення? Над цими питаннями роздумує кожен вчитель художньої культури. Ось питання, на які я шукаю відповідь.

 

Довгі роки система шкільної освіти будувалася на відтворенні. Але ж сліпе відтворення не розвиває творчі здібності, не розвиває особу. А одним із завдань моєї роботи якраз є розвиток творчих здібностей і формування творчої особи.

 

Щоб від відтворення піти до співтворчості, а потім і до творчості (кінцевій меті моєї роботи), потрібні нові форми, нові методи організації діяльності вчителя і учня. Працюючи в даному напрямі, я використовувала різні типів уроків (уроки-семінари, уроки-концерти, уроки-подорожі, інсценування і так далі), різні форми роботи: писали вірші, міфи, казки, активно практикували аналіз тексту. Наприклад, на уроці художньої культури в 10 класі  з теми «Театральна культура  ІХХ століття»  після доповіді учениці про життєвий і творчий шлях Марії Заньковецької( за опрацьованою монографією Г.В.Самойленка „Заньковецька і Поліський край”) пропоную  інсценізацію уривку з ІVсцени, І дії опери „Наталка Полтавка” І.П.Котляревського.( Грають учні) Але всього цього було явно недостатньо. Я розуміла, що потрібні якісь нові способи створення обстановки, спонукаючої до творчості. Пошуки нових способів організації діяльності вивели мене на технологію майстерень, яка якраз і створює творчу атмосферу. Уроки-майстерні стали традиційними в моїй практиці.

 

Інноваційна технологія майстерень сприяє зростанню особи, розкриває творчий потенціал кожного дитяти, оскільки на таких уроках задіяний кожен. Учень сам вибудовує знання, розуміє, що він знає - не знає, оцінює себе, вчиться груповій діяльності. Таким чином, підвищується мотивація до навчання, прокидається інтерес до предмету. Уроки-майстерні формують цінності, культуру і, що найважливіше, що вчаться на таких уроках освоюють способи роботи, які згодяться і в іншій діяльності. Саме дана технологія веде до співпраці.

Одним з напрямів є можливість, що вчить  розкрити свої здібності, вчителі «повинні допомагати їм ставати самостійними, творчими і упевненими в собі людьми». А провідна мета моєї роботи – формування творчої особи, тому я вирішила представити свої педагогічні пошуки в даному напрямі. Все знаємо, щоб виконати роботу, потрібно визначити цілі і завдання. Так само кожному вчителеві ще в самому початку діяльності, на мою думку, потрібно визначити, в чому ж його призначення. Для того, щоб формувати творчі особистості