Шляхи формування творчої особистості засобами мистецтва

Курсова робота  з художньої культури

 

Ці слова – програма для нас, сучасних педагогів, і особливо для вчителів-словесників, тому що призначення уроків літератури чи то світової, чи то української, кажучи словами відомого методиста М.А.Рибникової, - «розплющувати очі і окриляти свідомість».

Що для нас урок? Жонглювання всілякими термінами або довірча, зацікавлена розмова про найактуальніші проблеми, що стосуються нас? Для чого читаємо класику: для того, щоб продемонструвати, як ми уміємо розкласти художній текст на частини, або для того, щоб «пропустити» шедевр світової культури  не лише через розум, але і через серце?

Якими ми хочемо бачити дітей? Чому хочемо навчити їх? Що чекаємо від них: творчості, співтворчості або відтворення? Над цими питаннями роздумує кожен вчитель художньої культури. Ось питання, на які я шукаю відповідь.

Довгі роки система шкільної освіти будувалася на відтворенні. Але ж сліпе відтворення не розвиває творчі здібності, не розвиває особу. А одним із завдань моєї роботи якраз є розвиток творчих здібностей і формування творчої особи.

Щоб від відтворення піти до співтворчості, а потім і до творчості (кінцевій меті моєї роботи), потрібні нові форми, нові методи організації діяльності вчителя і учня. Працюючи в даному напрямі, я використовувала різні типів уроків (уроки-семінари, уроки-концерти, уроки-подорожі, інсценування і так далі), різні форми роботи: писали вірші, міфи, казки, активно практикували аналіз тексту. Наприклад, на уроці художньої культури в 10 класі  з теми «Театральна культура  ІХХ століття»  після доповіді учениці про життєвий і творчий шлях Марії Заньковецької( за опрацьованою монографією Г.В.Самойленка „Заньковецька і Поліський край”) пропоную  інсценізацію уривку з ІVсцени, І дії опери „Наталка Полтавка” І.П.Котляревського.( Грають учні) Але всього цього було явно недостатньо. Я розуміла, що потрібні якісь нові способи створення обстановки, спонукаючої до творчості. Пошуки нових способів організації діяльності вивели мене на технологію майстерень, яка якраз і створює творчу атмосферу. Уроки-майстерні стали традиційними в моїй практиці.

Інноваційна технологія майстерень сприяє зростанню особи, розкриває творчий потенціал кожного дитяти, оскільки на таких уроках задіяний кожен. Учень сам вибудовує знання, розуміє, що він знає - не знає, оцінює себе, вчиться груповій діяльності. Таким чином, підвищується мотивація до навчання, прокидається інтерес до предмету. Уроки-майстерні формують цінності, культуру і, що найважливіше, що вчаться на таких уроках освоюють способи роботи, які згодяться і в іншій діяльності. Саме дана технологія веде до співпраці.

Одним з напрямів є можливість, що вчить  розкрити свої здібності, вчителі «повинні допомагати їм ставати самостійними, творчими і упевненими в собі людьми». А провідна мета моєї роботи – формування творчої особи, тому я вирішила представити свої педагогічні пошуки в даному напрямі. Все знаємо, щоб виконати роботу, потрібно визначити цілі і завдання. Так само кожному вчителеві ще в самому початку діяльності, на мою думку, потрібно визначити, в чому ж його призначення. Для того , щоб формувати творчі особистості учнів, необхідно самому вчителю бути творчою, креативною людиною. Пропоную розробку педради у формі «круглого філософського столу.»

Мотивація діяльності педагогічного колективу по розвитку і реалізації творчих можливостей в учбово-виховному процесі.

 Завдання: •          Систематизувати теоретичні знання по темі “Творчість вчителя”.

 •        Визначити методи роботи, що впливають на підвищення творчого потенціалу педагогів. •            Виявити умови для реалізації творчих можливостей педагогічного колективу.

Форма проведення: “філософський стіл”..

 Метод: колективна  діяльність думки

 Методичне забезпечення: •            Презентація.

ХІД  ПЕДРАДИ

1-й етап – інформаційний. Теорія питань.

1.     Виступ

Основні аспекти виступу:

 •        дати визначення поняттю творчість

 •        ознаки творчої діяльності

•         групи творчих педагогів

•         результати діагностики визначення рівня сформованості досвіду творчої педагогічної діяльності педагогів .

Педагогічна праця не творчою не буває, і бути не може, бо неповторювані діти, обставини, особа самого вчителя, і будь-яке педагогічне рішення повинне виходити з цих завжди нестандартних чинників. Якщо ж дії людини, що працює з дітьми, не враховують цих особливостей, то його праця лежить вже за гранню того, що називається словом “педагогічний”. (М.М. Поташник)Таким чином. педагогічна діяльність – це прояв постійного різностороннього творчестваТворчество – це все, що нас оточує. Перш за все, це процес і результат творчої діяльності: культура, мистецтво, знання, праця, краса. Творчий вчитель – “це той, хто відкриває, умудряєт, і підбадьорює” (Н. Реріх) .С позиції філософіїтворчество – діяльність людей, що перетворює природний і соціальний світ відповідно до цілей і потреб людини на основі об'єктивних законів реальної дійсності. У психолого-педагогічній  науці розрізняють як психологію, так і педагогіку творчості. Підпсихологією творчості розуміється галузь знань, що вивчає творення людиною нового, оригінального, корисного в різних сферах діяльності. В центрі уваги учених- психологів знаходяться питання про структуру творчості, про дороги, що ведуть до відкриття нового, про пізнавальну роль інтуїції, уяви, передбачення і так далі. Педагогіка творчості – наука про педагогічну систему двох взаємозв'язаних видів людської діяльності: педагогіки виховання і самовиховання особи в різних видах діяльності і спілкування. Мета педагогіки творчості – формування творчої особистості , для якої характерна стійка, високого рівня спрямованість на творчість, творчий стиль в одному або декількох видах діяльності.У роботах теоретиків і практиків педагогіки творчість розглядається і як процес, і як результат діяльності педагога і його вихованців. Педагогічна творчість має ту особливість, що вмістом його є творіння людини, яка завжди неповторювана, унікальна.

. Головними ознаками творчості є (М. Поташник) •  

·        Створення нового або істотне удосконалення відомого;

•         Оригінальність, неповторність продукту діяльності, її результатів;

•         Взаємозв'язок творчості і самотворчості, самостворення, тобто творча людина постійно працює над собою, над створенням нового.Отже, творча діяльність- це процес створення нової інформації або продукції з високими показниками їх кількості і якості з найменшою витратою часу і сил. (А.І. Півнів).По рівню творчості педагогів можна розподілити на декілька груп. В першу групу входять вчителі, що володіють набором стандартних прийомів, здатні створювати нове в рамках нескладної діяльності; інша група – педагоги, прагнучі виробити нову систему методів в умовах складнішої діяльності і, нарешті, педагоги, що створюють систему повчальних технологій.

.2-й етап – “філософський стіл” методом колективної мисле діяльності . В сучасних умовах все більше з'являється вчителів-майстрів своєї справи.. Творчість і майстерність – одне і те ж чи ні? (Питання учасникам педради)Майстер – це працівник, що досконало володіє своєю професією, а майстерність, як правило, пов'язують з великим досвідом. Творчим може бути і молодий вчитель, ще не майстер.Серед безлічі форм і видів професійного вчення педагогів «майстер-клас» займає особливе місце. Визначимося спочатку з поняттям майстра-класу. Формат майстра-класу передбачає інформаційне представлення методів, прийомів, форм діяльності, які удаються авторові, і вчення аудиторії цим методам, прийомам і формам. . Ефективною формою професійного вчення як вчителя, що проявляє активність в пошуку доріг для зростання своєї педагогічної майстерності, так і для вчителя, який пасивно відноситься до свого професійного розвитку. М. Поташник, характеризуючи майстер-клас, відзначає, що це вигляд професійного об'єднання у складі визнаного вчителя-майстра і групи вчителів-учнів. М. М. Поташник вказує, що майстер-клас – це яскраво виражена форма учнівства саме у вчителя-майстра і групи вчителів-учнів. М. М. Поташник вказує, що майстер-клас – це яскраво виражена форма учнівства саме у вчителя-майстра, процес передачі майстром учням досвіду, майстерність найчастіше шляхом прямого і комментірованного показу прийомів роботи. Основними завданнями майстра-класу є наступні задачі:– узагальнення досвіду вчителя з певної проблеми;– передача вчителем-майстром свого досвіду;– спільний відробіток методичних прийомів;– надання реальної допомоги учасникам майстра-класу у визначенні завдань саморозвитку і формування індивідуальної програми самоосвіти.

Ідея проведення майстра-класу спочатку орієнтована на результативність роботи його «учнів». Активний вчитель-учасник рефлексуватиме власний педагогічний підхід, знаходитиме способи оновлення своєї діяльності і вбудовуватиме нові прийоми і форми роботи в індивідуальний педагогічний стиль. Пасивний вчитель, виконуючи певний алгоритм дій, мимоволі буде включений в активну пізнавальну діяльність.

Сьогодні, наші вчителі проведуть  майстер - клас  для нас

.1.     З початку навчального року, ми, приємно дивуємося з тих виробів які роблять вчителя початкових класів. Сьогодні вони розкриють нам секрет «Орігамі». (Бершадська Л.Ф )        

2.     Продовжуючи тему «Робимо своїми руками». Ковтун В.І і покаже, як можна художньо оформити святковий стіл.

3.     Своїм хобі по створенню вивязаних іграшок поділяться і прорекламують його Бабич О.М. та Богданова В.Я.

Критичне творче мислення – це здатність і прагнення оцінювати різні твердження і робити об'єктивні думки на основі добре обгрунтованих доказів.      (за До. Уєйд, До. Тавріс)                                                                                 1. Визов Що відбувається на стадії виклику?

По-перше, учень  активно бере участь у виклику того, що він знає по обговорюваній темі. Це заставляє його аналізувати власні знання на підступах до тієї теми, яку він почне розбирати у всіх подробицях..

По-друге, відбувається активізація самого учня. Вчення в даній технології не пасивна, а активна діяльність. - ТЕСТ Таким чином: стадія виклик обов'язкова на кожному уроці. Ця стадія позволяє:– актуалізувати і узагальнити знання, що є у учня, по даній темі або проблемі;– викликати стійкий інтерес до теми, що вивчається, мотивувати учня до учбової діяльності.

4.     Осмислення. На цій  стадії виучуваний вступає в контакт з новою інформацією або ідеями. Форма контакту може бути різною: читання тексту, виконання дослідів, аудіювання  і так далі Існує ряд методичних прийомів, які забезпечують активність учнів і підтримують їх інтерес до теми уроку: залучати учня до активної роботи на уроці і удома,

складання кластера (англ. cluster —сукупність) — об’єднаннядекількох однорідних елементів,яке  може розглядатися як самостійна  одиниця, можливе використання в інформатиці –Бушуєв А.В., в хімії—Богданова В.Я.) , складання синквейна. (від фр. cinquains, англ. cinquain) —пятистрокова віршована форма ( ( Скрипник Ю.С, Добровольська Н.М.), сенкана ( Пупченко Л.А.)

.4. Як говорив М. М. Поташник « майстер-клас – це яскраво виражена форма учнівства саме у вчителя-майстра, процес передачі майстром учням досвіду, майстерність найчастіше шляхом прямого і комментірованного показу прийомів роботи»,  Євтушенко Т.П. захоплюється вирішенням логічних завдань, чим і поділиться з нами.

3-й етап – підведення підсумків педради.

.1. Оцінка діяльності учасників педради, його результатівность.8 заповідей творчої особи       1.Будь господарем свого долі.     

  2.Достигни успіху в тому, що ти любиш.     

3.Внеси свій вклад в конструктивну справу.   

  4.Строй свої стосунки з людьми на довірі.  

    5.Развивай свої творчі здібності.     

 6.Культивуй  у собі сміливість.    

 7.Дбай про своє здоров'я.      

 8.Не втрачай віру в себе.

Перша творча група: Які здібності людини служать сходинками до педагогічної творчості? Чинники, сприяючі розвитку творчої активності?

Джерела творчості?

Здібності: Уміння – спостерігати, аналізувати, узагальнювати, виділяти головне, передбачати;

здібності – гнучкість і нестандартна мислення; комбінування, реконструювання; бачити проблеми і протиріччя.

.Фактори: система дидактичних умінь, аналітичний підхід до визначення якості викладання і якості ЗУН, аналіз розвитку творчих здібностей: впровадження педагогічного досвіду, колективна робота над науково-методичною проблемою, самоосвіта, система стимулювання педагогічної праці.

Джерела: аналіз УВП, вивчення досвіду колег, читання наукової літератури, картотека цікавих фактів, питання учнів, які аналізуються, спілкування з колегами, друзями, що вчаться.

Таким чином, творчий педагог – володіє науковим, педагогічним для психологотипу мисленням, високим рівнем педагогічної майстерності, певною дослідницькою сміливістю, критичним аналізом і розумним використанням передового педагогічного досвіду.

Друга творча група: Які умови потрібні для того, що щоб вчитель розвивався творчо?

Чи є вони у нас в училищі?

Якщо немає те, що для цього потрібне нам змінити?

Умови: нравственно- психологічний клімат колективу, стимулювання до нестандартних рішень, матеріаль-ная база, свобода критики, проведення дискусій, вплив особи керівника, наявність вільного часу.

Тож, щоб наш колектив розвивався творчо потрібно:

•         точність у всьому

 •        дисципліна

 •        порядність

•         натхнення

 •        уміння слухати критику

 •        увага

 •        воля

 •        упевненість у власних силах

 •        здатність доводити справу до кінця

•         високий загальний рівень розвитку

 •        знання своєї справи

Третя творча група:

Які якості творчого педагога дозволяють виявити і розвинути творчий потенціал учня?

У чому полягає завдання педагога по розвитку творчості учнів?

Якості : педагогічний такт, здібність до співчуття, співпереживання, артистизм, уміння ставить несподівані питання, створення проблемних ситуацій, заохочення вчителем дитячої уяви.

Таким чином, формування творчої особи розглядається як двосторонній процес, зв'язаний, з одного боку, з виробленням необхідних якостей творчої особи вчителя, з іншої – з формуванням у нього досвіду творчої діяльності. Визначити рівень творчих умінь що вчаться на уроках можна за допомогою заняття-тренінгу.

Ми  сьогодні в малій мірі торкнемося творчої діяльності учнів, це тема іншого вашої педради, але цей тренінг допоможе вам визначити рівень сформованості репродуктивних або творчих умінь.

.Четверта творча група: Методи і прийоми творчої роботи (приклади з практики).

 Форми педагогічної творчості

 Форми: творчі групи: проблемні, ініціативні; розробка моделей, схем рекомендацій по вживанню на практиці. Показ фрагмента уроку виробничого вчення Зубкової І.Б.

3-й етап – практичне обгрунтування вопросов.

1.Виступленія педагогів від творчих груп. Обговорення. 

4-й етаппідведення підсумків педсовета

.1. Оцінка діяльності учасників педради, його результатівность.8 заповідей творчої особи

2. Ухвалення рішення педради. (робота експертної групи).

Література

1. Гребенкина Л.К., Анциперова Н.С. Технология управленческой деятельности заместителя директора школы. М., 2000.

2. Ерофеева Н.Ю., Иванченко С.Н. и др. Педсовет: идеи, методики, формы. М., 2002.

3. Паринова Г.К., Черняева Т.Н. Уровни опыта творческой деятельности учителя // Школьные технологии 2002, № 5, с.132

.4. Шамова Т.И., Давыденко Т.М. Управление образовательным процессом в адаптивной школе. М., 2001. 

 

 

Починаючи урок налаштовую учнів на вивчення тієї чи іншої теми, тому звертаюся до їх життєвого досвіду, до знань, набутих на попередніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань використовую такі методи як «Ланцюжок», «Пінг-понг», і побудова асоціативного куща, «Так—ні», використання сигнальних карток .
На уроках застосовую такі методи і прийоми, як: «Заморочки з бочки», «Незакінчене речення»,«Ромашка»,«Знайди пару» «Склади пазл», «Кошик знань», «Неправильний малюнок», «Мистецький пінг-понг», «Мікрофон», . Також учням подобається розв'язувати різні кросворди, ребуси, турніри-вікторини, КВК, психомалювання, де учні під музику малюють олівцем із закритими очима, передаючи враження від мелодії, а після прослухування музики, учні розплющують очі та доопрацьовують малюнок кольором.

Творчий підхід необхідний людині у будь-якому вигляді діяльності. І тому людина, привчена до творчості,        звикла мислити неординарно і в дорослому житті відчуватиме себе таким, що більш зажадався. До коли дитя приходить в школу, він поринає в свою головну діяльність – учбово-пізнавальну, і лише творчий підхід до виникаючих труднощів дасть плідні результати. Тому  в процес вчення молодших школярів кожен вчитель прагне додавати якомога більше ігрових  моментів.

Приміряючи на себе роль то «Баби Яги», то « розтяпи Петі», то «злої свекрухи», то «ледачої Дрімоти» дитина  входить в образ і придумує рухи, міміку, жести, подачу звуку. Ось так в грі дитя, долаючи сором'язливість, вчиться творчо личити до поставленого завдання.    Навчити дитину  бачити проблему з різних сторін, знаходити творчий підхід поставленого завдання - ось мета уроку  мистецтва. Тим більше що відповідальність за виховання творчості в учня, у наш час, все частіше покладається на вчителів. Все рідше зустрічаються сім'ї, де співають пісні, бережуть сімейні історії, де діти знають, хто були їхні дідусі і бабусі.

Ви любите музику?»- питання зайве, бо відповідь на нього очевидна. У наш час любити музику легко, а легка любов - ще не любов. Театрал вимушений заздалегідь поклопотатися про квитки, потім зібратися і йти в театр. Любитель живопису, вирушає в музей, і добре, якщо при цьому йому не доводиться активно відстоювати свої інтереси перед масою агресивного неуцтва. А музика – ось вона, поруч, досить включити телевізор, програвач, магнітофон, нарешті, просто, телефон. І мистецтво це настільки масове, що ні хто, напевно, не скаже, що ти відстав від моди. Головне завчити пару, трійку назв суперсучасних груп.   Головне призначення музичного твору бачиться в тому, що воно існує для кожної людини. Лише творча людина усвідомлює свою зустріч з хорошою музикою рівною за значимістю будь-якій доленосній зустрічі. І дуже важливо , щоб керівництво вчителя не переходило в форму настанови та нав'язування своєї думки. Адже частіше дитина, як губка, готова до сприйняття всього нового, але йому простіше прийняти як догму чужу  думку, чим  виразити і відстояти свою.    У наш час потік музичної інформації  незвичайно зріс. Розібратися в цьому стихійному потоці, розширити музичний кругозір дитини, і в той же час  виявити творчі особливості – обов'язок кожного педагога.

Діти повинні  жити  в світі краси,гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості.  В. А. Сухомлинський.

Пропоную  урок з художньої культури в 9 класі з теми         «Декоративно-прикладне мистецтво», на прикладі якого показую свої методи і прийоми для формування творчої особистості засобами мистецтва в процесі викладання інтегрованого курсу «Художня культура» ( презентація додається)

Мета познайомитися з історією декоративно-прикладного мистецтва, основними поняттями, взнати форми і види       декоративно-прикладного мистецтва, розвивати в учнів             уміння працювати з текстовими і візуальними джерелами   викладати і аргументувати свою точку зору, формувати      власні враження, отримані під час спілкування з      мистецтвом.

Основні поняття:  Предмети побуту, одяг, вишивка, писанка, різьба по дереву, кераміка, обробка металу, плетіння з соломи, лози, народна іграшка, сучасні види мистецтва.

Організаційний момент.

n  Не зважаючи на ваш підлітковий вік, ми з вами подорожуємо в казку. А на чому ми відправимося? Ну звісно, на килимку-літаку. (Кадр) Казка до нас приходить у дитинстві.   З чим у вас асоціюється слово «дитинство» ? (Гра «Асоціації»).

n  Ви назвали такі слова ,як «іграшка», «казка», «мамина колискова», « бабусина  вишиванка», «диво». Дійсно, те, про що ми будемо сьогодні говорити, і є диво, диво, створене руками людей. Тому ми й обрали транспортом килимок-літак, бо він теж є витвором людських рук, як і вишиванка, дитячі іграшки, вязані бабусиними  руками шкарпетки чи шарш. Наша тема - «Декоративно – прикладне мистецтво» (ДПМ). Тож починаємо екскурсію в світ декоративно прикладного мистецтва. А наша мета : дізнатися, що це за мистецтво, дати йому визначення, познайомитися з основними поняттями, дізнатися про  види декоративно-прикладного мистецтва, сформувати власні враження від спілкування з цим мистецтвом..

А  зараз, дивлячись на екран, прошу спробувати зібрати визначення «декоративно-прикладне мистецтво». Підбиваючи підсумки, можемо назвати одне з загальноприйнятих визначень : « Декоративно-прикладне мистецтво --  це один із видів художньої діяльності, витвори якого поєднують естетичні та практичні якості. «Декоративне « означає  «прикрашаюче». « Прикладне» --означає , що речі мають практичне призначення , а не тільки є предметом естетичної насолоди.

   Сфера ДПМ надзвичайно широка : від естетичного оформлення речей повсякденного ужитку – посуду, різного роду інструментів, меблів, тканин, особистої холодної та вогнепальної зброї — до художньої організації цілих архітектурно-паркових комплексів. Сюди є відноситься оформлення інтерєрів декоративним розписом, декоративною скульптурою, плафонами, вазами та інше. Ряд дуже важливих видів ДПМ пов'язаний з намаганням  « прикрасити» саму людину, насамперед , жінку. Це художньо виконаний одяг, ювелірні вироби , мистецтво макіяжу  перукарське мистецтво.

Особливою галуззю ДПМ є всі його прояви , які використовують  в якості вихідного матеріалу саму природу , начебто  «підключену» до процесу  естетизації навколишнього людини середовища.  При цьому погляд на людину як на обєкт, що підлягає естетизації може бути вельми широким і не ____________  лише констатацією  того факту, що людина  художньо перетворює порівняно неширокі ділянки   свого перебування.

До ДПМ , що використовує  красу природніх природних форм, відноситься садово-паркове мистецтво, тобто художнє оформлення  ділянок «дикої» місцевості, японська ікебана, тобто мистецтво  виготовлення букетів та оформлення мальовничих природних куточків; різноманітні композиції із засушених трав та квітів, тобто мистецтво так званого флоризму, майстерність виготовлення пугал на фоні середовища – одним словом, усі ті види творчо-естетичної діяльності людини, в яких він намагається внести в природу додатковий елемент прекрасного.

Завдання для класу. Як ви гадаєте, яка головна задача ДПМ?.

Учні можуть давати різноманітні відповіді, але їх необхідно підвести до головної думки — зробити прекрасним речове середовище людини, його побут.

Вчитель.  Краса витворів прикладного мистецтва досягається завдяки декоративності. Декоративність є єдиним засобом вираження змісту і художньої образності. Поділ ДПМ  на жанри відбувається в зв’язку з призначенням  предмету –меблі , одяг, посуд і т.ін., по техніці виконання –різьба, ткацтво, розпис, по матеріалу—дерево, кераміка, текстиль, камінь, лоза, та ін.., метали та їхні сплави, пластмаса, скло, папір та ін..

( Приклади демонструються на екрані).

Сьогодні ми з вами повинні познайомитися  з видами ДПМ , але багато з них ви вже знаєте. Спробуйте назвати ті, з якими ви знайомі, можливо, навіть самі займаєтесь.

Діти називають, які бачать на екрані, учитель коментує і доповнює.

А зараз звернемось до друкованих зошитів. Спробуйте за 3 хвилини заповнити таблицю. (Робота з ЗДО).

 

·        Що пропущено?

   різьба по дереву

                                                          обрабка металу

                                                              розпис тканини   

Види декоративно-                     плетіння з соломы, лози

прикладного мистецтва                          ________________________________

                                                              ________________________________

                                                              ________________________________

                                                              ________________________________

                                                  ________________________________

Декоративно-прикладне мистецтво (від decoro—прикрашаю)—розділ декоративного мистецтва, що охоплює виготовлення художніх виробів , що мають утилітарне призначення.

Витвори ДПМ відповідають декільком вимогам : мають естетичну якість, розраховані на художній ефект, слугують для оформлення побуту та інтер’єра. Такими витворами є одяг, сукняні та декоративні тканини, килими , меблі, художнє скло, фаянс, порцеляна, ювелірні та інші художні вироби. В науковій літературі з другої половини ХІХ століття затвердилася класифікація галузей ДПМ  за матеріалом  (метал, кераміка, текстиль, дерево), за технікою виконання  ( різьба, вишивка, чеканка , ливарництво, інтарсія…) та за функціональними ознаками використання предмету ( меблі, посуд, іграшки). Ця класифікація обумовлена важливою роллю конструктивно-технологічного начала в ДПМ та його безпосереднім звязком з виробництвом.

Переглянувши відео-ролик , скажіть, з яким видом ДПМ ви познайомились?. Чи хотіли б ви зайнятися цим видом ДПМ.

 В ДПМ завжди проявляються риси національного характеру.  У прикрашенні різних речей розрізняють національні особливості , які відбивають життєвий уклад , історію, культуру, навіть економіку.

   Коли ми говоримо про українське ДПМ , ми найчастіше згадуємо роботи  народних майстрів – яскраві мальовничі килими з рослинним орнаментом, незабутню віртуозну вишивку, дерев’яні вироби Гуцульщини, Петриківський розпис, килими Решетилівські килими  та багато інших унікальних речей.

  Шляхом взаємоконтролю прошу порівняти ваші відповіді з вірними.

(Правильні відповіді на дошці)

А зараз я прошу вас довести або спростувати  думку : «В ДПМ органічно поєднуються традиція, історія, життєвий уклад, культура , економіка»

(Демонстрація)

На попередньому уроці ви отримали випереджувальне завдання  за групами  підготувати міні-проект за однією з форм ДПМ і ми готові вас вислухать.

(Діти захищають міні-проекти за темами:

1.     Вишивка.

2.     Лозоплетіння.

3.     Народна іграшка.

4.     Меблі.

5.     Кераміка.

(Учитель підбиває підсумки та оцінює)

ДПМ –давно предмет колекціювання. Європейська тяга до всього престижного або ексклюзивного Способствувала появленню монографічних або змішаних колекцій меблів, кераміки, кружев, виробів зі скла, дерева та інше. Виникли і музеї, котрі спеціалізуються виключно на витворах ДПМ, а саме :

1.     Музей декоративного мистецтва. Париж.

2.     Музей Вікторії та Альберта. Лондон.

3.     Музей етнографії та художнього промислу АН України. Львів.

4.     Музей ДПМ. Відень

5.     Всеросійський музей ДПМ. Москва.

(Демонстрація)

Знання , що ви отримали сьогодні на уроці, я пропоную перевірити шляхом світлофора — тестування. (!0 тестів).

Перевір себе. Тестування.

                1.Знайди вірне висловлювання.

А.  ДПМ існує ізольовано, автономно.

Б.  Дуже часто в ДПМ поєднуються скульптура, живопис, графіка.

В. ДПМ в сучасному мистецтві практично відсутнє.

 

                           2. Матеріали для вишивання могли бути :

А. Волосся , перли, монети.

Б. Паперові купюри, льняні нитки, дорогоцінне каміння.

В. Стебло рослин, бісер, шовкові нитки

Г.Ваша відповідь    ----------------------------------------------------

 

        3. Батьківщиною вишивки вчені вважають :

А.  Україну.

Б.   Японію.

В.   Китай.

Г. Ваша відповідь------------------------------------------------------

 

4.Оберіть вірну відповідь:

А. В Київській Русі вишивка існувала ще в до монгольський період.

Б.  Вишивкою в Україні займалися чоловіки.

В.  На вечорницях категорично заборонялося вишивати.

    

 5. Килимарство  особливо розвинуте

А На Чукотці.

Б. У Франції.

В. У східних країнах.

Г. Ваша відповідь___________________________________

6. Батік-це

А. Особливий вид керамічного посуду.

Б. Техніка розпису тканини.

В.  Форма чеканки.

Г. Ваша відповідь.__________________________________

 

7.Батьківщина гончарної справи

А. Швеція, Германія, Ірландія.

Б. Японія, Іран, Китай.

В. Франція, Росія, Україна.

Г. Ваша відповідь____________________

 

8. Різьба по дереву—це

А. Вид ДПМ , що використовувався виключно за часів Середньовіччя.

Б. Вид мистецтва, що переважає в країнах Сходу.

В. Вид ДПМ , що широко поширений в країнах Скандинавії, Німеччині, Італії, Росії, Україні.

Г. Ваша відповідь___________________

 

9.Решетилівські підприємства виробляють

А. Коври.

Б. Ювелірні вироби.

В. Гончарні вироби.

Г. Ваша відповідь_____________________________

 

10. Українські діти полюбляють бавитися іграшками , виготовленими  з

А. Дерева.

Б. Глини та солоного тіста.

В. Тканини.

Г. Ваша відповідь___________________________________

 

За невірні відповіді  учні отримують « смайлики, що плачуть».

 

Підведення підсумків уроку.

Виставляються оцінки, шляхом голосування обирається кращий на уроці( отримує відповідну медаль).

Д/З опрацювати підручник с.с. 40-49.

Творче завдання

Намалювати  ескізи елементів народного костюму в сучасному одязі, намалювати такі елементи костюма, як «запаска, вишиванка, вінок, плахта, намисто, очіпок, корсет.

Виготовити виріб одного з видів ДПМ.

1.     Сьогодні на уроці я дізнався нового….

2.      Сьогодні на уроці  я побачив, що я знав раніше……

3.     Сьогодні на уроці я був вражений тим, що….

4.     Після сьогоднішнього уроку я спробую виготовить…

5.      Сьогодні на уроці я зробив для себе висновок, що……………….

Підсумок вчителя. ДПМ має великий вплив на людину. Витвори цього мистецтва оточують її, впливають на людину непомітно , але безперечно.  Діти! У кожного з вас на парті лежить по 2 смайлика , я прошу вас помістити 1  на дошку саме той, що відповідає на запитання, чи сподобалось вам подорожувать по дивній країні ДПМ, І ми побачимо, наскільки цікаво вам було на уроці.

 

Виставляння оцінок.

 

Висновок  курсової роботи

Творчий підхід необхідний людині у будь-якому вигляді діяльності. І тому людина, привчена до творчості,        звикла мислити неординарно і в дорослому житті відчуватиме себе таким, що більш зажадався. До коли дитя приходить в школу, він поринає в свою головну діяльність – учбово-пізнавальну, і лише творчий підхід до виникаючих труднощів дасть плідні результати.У зв'язку з цим, активізація уваги до питань творчості обумовлена тим, що лише творча людина здатна здійснювати відповідальний соціальний вибір, приймати ефективні рішення в умовах кардинальних перетворень, долати кризисні ситуації і всілякі труднощі. В процесі творчості відбуваються значні зміни особі, а саме, зміцнення і формування характеру, адже творцеві доводиться долати опір, труднощі і випробування.Тому в ньому  розвиваються і зміцнюються сила волі, стійкість і витримка. Змінюється його свідомість, його світогляд, глибина сприйняття дійсності. Незрідка відбувається переоцінка цінностей. Творчість є засобом для вдосконалення людини, воно наближає його до ідеалу.

Список використаних джерел:
1.Використання мультимедійних технологій у процесі навчання // Завуч. – 2007. – № 3 – с. 10-11.
2.Дементієвська Н.П., Морзе Н.В. Як можна комп’ютерні технології використати для розвитку учнів та вчителів // Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання / За ред. С.Д.Максименка, М.Л.Смульсон. – К.: Міленіум, 2005. -Т. 8, вип. 1. – 238 с.
3.Жук Ю. О. Планування навчальної діяльності з урахуванням використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій / Ю. О. Жук, О. М. Соколюк // Інформаційні технології і засоби навчання : зб. наук. праць. – К. : Атіка, 2005. – С. 96-99.
4.Підгорна В. В. Методика та педагогічні умови впровадження мультимедійних технологій Видавництво А.С.К., 2003. - 192с. : іл. / http://intkonf.org
5.Пометун, О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К. : А.С.К., 2004. – 192 с.
6.Салівон, Т. Л. Підготовка педагогів до розробки навчальних занять з мультимедійним супроводом у класі інформаційно-комунікаційних технологій / Т. Л. Салівон. – Біла Церква, 2005. – С. 64-69. / http: // www.nouv.gou.ua
7.Селевко Г.К. Проектуємо комп'ютерний урок // Відкритий урок. - 2006. - № 3-4. - с. 12
8.Ястребов Л.Й., Создание мультимедийных презентаций в программе Microsoft Power Point, Вопросы Интернет-образования, №41, http://vio.fio.ru/vio_41/cd_site/Articles/glava-00/02.htm